CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Хр. 25
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-а хронiки

Розділ 25

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 25

1 Fünfundzwanzig2568 Jahre8141 alt1121 war Amazia, da er König4427 ward4427, und regierete neunundzwanzig6242 Jahre8141 zu Jerusalem3389. Seine Mutter517 hieß8034 Joadan von Jerusalem3389.

2 Und er tat6213, was dem5869 HErrn3068 wohlgefiel, doch nicht von ganzem8003 Herzen3824.

3 Da nun sein Königreich4467 bekräftiget war, erwürgete er5221 seine Knechte5650, die den König4428, seinen Vater1, geschlagen hatten2388.

4 Aber ihre Kinder1121 tötete4191 er nicht. Denn also stehet es geschrieben3789 im Gesetz8451, im Buch5612 Moses4872, da der HErr3068 gebeut6680 und spricht559: Die Väter1 sollen nicht sterben4191 für die Kinder1121, noch4191 die Kinder1121 für die Väter1, sondern ein376 jeglicher, soll um seiner Sünde2399 willen sterben4191.

5 Und6908 Amazia brachte zuhauf6908 Juda3063 und5975 stellete sie505 nach der Väter1 Häusern1004, nach den Obersten8269 über8269 tausend505 und1121 über6485 hundert3967, unter ganz Juda3063 und Benjamin1144; und zählete sie270 von3318 zwanzig6242 Jahren8141 und drüber und fand4672 ihrer dreihunderttausend7969 auserlesen977, die ins Heer6635 ziehen mochten und Spieß7420 und Schild6793 führen konnten.

6 Dazu nahm er7936 an aus Israel3478 hunderttausend3967 starke2428 Kriegsleute1368 um hundert3967 Zentner3603 Silbers3701.

7 Es kam935 aber ein Mann376 Gottes430 zu ihm und sprach559: König4428, laß nicht das Heer6635 Israels3478 mit dir kommen; denn der HErr3068 ist935 nicht mit Israel3478 noch mit allen Kindern1121 Ephraim669.

8 Denn so du kommst935, daß du eine Kühnheit beweisest im Streit4421, wird3426 GOtt430 dich6440 fallen3782 lassen, vor2388 deinen Feinden341. Denn bei GOtt430 stehet die Kraft3581, zu6213 helfen5826 und fallen3782 zu lassen.

9 Amazia sprach559 zu dem Mann376 Gottes430. Was soll man denn tun mit den hundert3967 Zentnern3603, die ich den Kriegsknechten1416 von Israel3478 gegeben5414 habe6213? Der Mann376 Gottes430 sprach559: Der HErr3068 hat noch mehr7235, denn des ist3426, das er dir geben5414 kann.

10 Da sonderte914 Amazia die Kriegsknechte ab, die zu ihm aus Ephraim669 kommen waren935, daß sie an ihren Ort4725 hingingen3212. Da ergrimmete ihr2734 Zorn639 wider Juda3063 sehr3966, und zogen3212 wieder7725 an ihren Ort4725 mit grimmigem2750 Zorn639.

11 Und ward getrost2388 und führete sein5090 Volk5971 aus und zog3212 aus ins Salztal1516 und schlug5221 der Kinder1121 von Seir8165 zehntausend6235.

12 Und7617 die Kinder1121 Juda3063 fingen ihrer zehntausend6235 lebendig2416; die führeten sie505 auf die Spitze7218 eines Felsen5553 und935 stürzten7993 sie von der Spitze7218 des Felsen5553, daß sie alle zerborsten.

13 Aber die Kriegsknechte1416, die Amazia hatte962 wiederum lassen ziehen3212, daß sie505 nicht mit seinem Volk zum Streit4421 zögen, taten7725 sich nieder6584 in den Städten5892 Judas, von Samaria8111 an bis gen Beth-Horon1032, und1121 schlugen5221 ihrer dreitausend7969 und nahmen viel7227 Raubes.

14 Und935 da310 Amazia wiederkam von der Edomiter130 Schlacht5221, brachte935 er die Götter430 der Kinder1121 von Seir8165 und5975 stellete sie ihm zu Göttern; und430 betete7812 an vor6440 ihnen und räucherte6999 ihnen.

15 Da ergrimmete der Zorn639 des HErrn3068 über Amazia und sandte7971 einen Propheten5030 zu ihm, der sprach559 zu ihm: Warum suchest du die Götter430 des Volks5971, die ihr2734 Volk5971 nicht konnten erretten5337 von deiner Hand3027?

16 Und da er5221 mit ihm redete1696, sprach559 er zu ihm: Hat8085 man dich zu des Königs4428 Rat3289 gemacht? Höre auf2308, warum willst du geschlagen sein? Da hörete der Prophet5030 auf2308 und sprach559: Ich merke wohl, daß GOtt430 sich3045 beraten hat, dich zu verderben7843, daß du solches getan6213 hast5414 und gehorchest meinem Rat nicht.

17 Und1121 Amazia, der König4428 Judas, ward Rats3289 und sandte hin3212 zu Joas3101, dem Sohn1121 Joahas3059, des Sohns Jehus3058, dem Könige4428 Israels3478, und ließ7971 ihm sagen559: Komm, laß7200 uns miteinander6440 besehen.

18 Aber Joas3101, der König4428 Israels3478, sandte zu Amazia, dem Könige4428 Judas, und ließ7971 ihm sagen559: Der Dornstrauch2336 im Libanon3844 sandte zu der Zeder730 im Libanon3844 und ließ7971 ihr sagen559: Gib5414 deine Tochter1323 meinem Sohn1121 zum Weibe802; aber das Wild2416 im Libanon3844 lief über5674 den Dornstrauch2336 und zertrat7429 ihn7704.

19 Du559 gedenkest: Siehe, ich habe5375 die Edomiter123 geschlagen; des erhebet sich3427 dein Herz3820 und suchest Ruhm3513. Nun bleibe daheim1004! Warum ringest du5221 nach Unglück7451, daß5307 du fallest und Juda3063 mit dir?

20 Aber Amazia gehorchte8085 nicht; denn es geschah von GOtt430, daß sie gegeben5414 würden in die Hand3027, darum daß sie die Götter430 der Edomiter123 gesucht1875 hatten.

21 Da zog5927 Joas3101, der König4428 Israels3478, herauf, und besahen sich7200 miteinander, er und Amazia, der König4428 Judas, zu Beth-Semes1053, die in6440 Juda3063 liegt.

22 Aber Juda3063 ward geschlagen5062 vor6440 Israel3478, und flohen5127 ein376 jeglicher in seine Hütte168.

23 Aber1053 Amazia, den König4428 Judas, den Sohn1121 Joas3101, griff8610 Joas3101, der Sohn1121 Joahas3059, der König4428 Israels3478, zu Beth-Semes und3967 brachte935 ihn6555 gen Jerusalem3389 und riß ein die Mauern2346 zu Jerusalem3389 vom Tor8179 Ephraim669 an bis an das Ecktor6437, vierhundert702 Ellen520 lang.

24 Und alles Gold2091 und Silber3701 und alle Gefäße3627, die vorhanden waren4672 im Hause1004 Gottes430 bei Obed-Edom5654 und in dem Schatz214 im Hause1004 des Königs4428, und die Kinder zu Pfande nahm er mit sich7725 gen Samaria8111.

25 Und1121 Amazia, der Sohn1121 Joas3101, der König4428 Judas, lebte2421 nach310 dem Tode4194 Joas3101, des Sohns Joahas3059, des Königs4428 Israels3478, fünfzehn6240 Jahre8141.

26 Was aber mehr von Amazia zu sagen ist3789, beide das1697 Erste7223 und3499 das Letzte314, siehe, das ist geschrieben im Buch5612 der Könige4428 Judas und Israels3478.

27 Und von der Zeit6256 an, da310 Amazia von dem HErrn3068 abwich, machten sie5493 einen Bund7194 wider ihn zu Jerusalem3389; er aber floh5127 gen Lachis3923. Da sandten7971 sie ihm nach310 gen Lachis3923 und töteten4191 ihn daselbst.

28 Und sie brachten ihn auf5375 Rossen5483 und begruben6912 ihn bei seinen Vätern1 in der Stadt5892 Judas.

2-а хронiки

Розділ 25

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 25

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

1 Fünfundzwanzig2568 Jahre8141 alt1121 war Amazia, da er König4427 ward4427, und regierete neunundzwanzig6242 Jahre8141 zu Jerusalem3389. Seine Mutter517 hieß8034 Joadan von Jerusalem3389.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

2 Und er tat6213, was dem5869 HErrn3068 wohlgefiel, doch nicht von ganzem8003 Herzen3824.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

3 Da nun sein Königreich4467 bekräftiget war, erwürgete er5221 seine Knechte5650, die den König4428, seinen Vater1, geschlagen hatten2388.

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

4 Aber ihre Kinder1121 tötete4191 er nicht. Denn also stehet es geschrieben3789 im Gesetz8451, im Buch5612 Moses4872, da der HErr3068 gebeut6680 und spricht559: Die Väter1 sollen nicht sterben4191 für die Kinder1121, noch4191 die Kinder1121 für die Väter1, sondern ein376 jeglicher, soll um seiner Sünde2399 willen sterben4191.

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

5 Und6908 Amazia brachte zuhauf6908 Juda3063 und5975 stellete sie505 nach der Väter1 Häusern1004, nach den Obersten8269 über8269 tausend505 und1121 über6485 hundert3967, unter ganz Juda3063 und Benjamin1144; und zählete sie270 von3318 zwanzig6242 Jahren8141 und drüber und fand4672 ihrer dreihunderttausend7969 auserlesen977, die ins Heer6635 ziehen mochten und Spieß7420 und Schild6793 führen konnten.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

6 Dazu nahm er7936 an aus Israel3478 hunderttausend3967 starke2428 Kriegsleute1368 um hundert3967 Zentner3603 Silbers3701.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

7 Es kam935 aber ein Mann376 Gottes430 zu ihm und sprach559: König4428, laß nicht das Heer6635 Israels3478 mit dir kommen; denn der HErr3068 ist935 nicht mit Israel3478 noch mit allen Kindern1121 Ephraim669.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

8 Denn so du kommst935, daß du eine Kühnheit beweisest im Streit4421, wird3426 GOtt430 dich6440 fallen3782 lassen, vor2388 deinen Feinden341. Denn bei GOtt430 stehet die Kraft3581, zu6213 helfen5826 und fallen3782 zu lassen.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

9 Amazia sprach559 zu dem Mann376 Gottes430. Was soll man denn tun mit den hundert3967 Zentnern3603, die ich den Kriegsknechten1416 von Israel3478 gegeben5414 habe6213? Der Mann376 Gottes430 sprach559: Der HErr3068 hat noch mehr7235, denn des ist3426, das er dir geben5414 kann.

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

10 Da sonderte914 Amazia die Kriegsknechte ab, die zu ihm aus Ephraim669 kommen waren935, daß sie an ihren Ort4725 hingingen3212. Da ergrimmete ihr2734 Zorn639 wider Juda3063 sehr3966, und zogen3212 wieder7725 an ihren Ort4725 mit grimmigem2750 Zorn639.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

11 Und ward getrost2388 und führete sein5090 Volk5971 aus und zog3212 aus ins Salztal1516 und schlug5221 der Kinder1121 von Seir8165 zehntausend6235.

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

12 Und7617 die Kinder1121 Juda3063 fingen ihrer zehntausend6235 lebendig2416; die führeten sie505 auf die Spitze7218 eines Felsen5553 und935 stürzten7993 sie von der Spitze7218 des Felsen5553, daß sie alle zerborsten.

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

13 Aber die Kriegsknechte1416, die Amazia hatte962 wiederum lassen ziehen3212, daß sie505 nicht mit seinem Volk zum Streit4421 zögen, taten7725 sich nieder6584 in den Städten5892 Judas, von Samaria8111 an bis gen Beth-Horon1032, und1121 schlugen5221 ihrer dreitausend7969 und nahmen viel7227 Raubes.

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

14 Und935 da310 Amazia wiederkam von der Edomiter130 Schlacht5221, brachte935 er die Götter430 der Kinder1121 von Seir8165 und5975 stellete sie ihm zu Göttern; und430 betete7812 an vor6440 ihnen und räucherte6999 ihnen.

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

15 Da ergrimmete der Zorn639 des HErrn3068 über Amazia und sandte7971 einen Propheten5030 zu ihm, der sprach559 zu ihm: Warum suchest du die Götter430 des Volks5971, die ihr2734 Volk5971 nicht konnten erretten5337 von deiner Hand3027?

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

16 Und da er5221 mit ihm redete1696, sprach559 er zu ihm: Hat8085 man dich zu des Königs4428 Rat3289 gemacht? Höre auf2308, warum willst du geschlagen sein? Da hörete der Prophet5030 auf2308 und sprach559: Ich merke wohl, daß GOtt430 sich3045 beraten hat, dich zu verderben7843, daß du solches getan6213 hast5414 und gehorchest meinem Rat nicht.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

17 Und1121 Amazia, der König4428 Judas, ward Rats3289 und sandte hin3212 zu Joas3101, dem Sohn1121 Joahas3059, des Sohns Jehus3058, dem Könige4428 Israels3478, und ließ7971 ihm sagen559: Komm, laß7200 uns miteinander6440 besehen.

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

18 Aber Joas3101, der König4428 Israels3478, sandte zu Amazia, dem Könige4428 Judas, und ließ7971 ihm sagen559: Der Dornstrauch2336 im Libanon3844 sandte zu der Zeder730 im Libanon3844 und ließ7971 ihr sagen559: Gib5414 deine Tochter1323 meinem Sohn1121 zum Weibe802; aber das Wild2416 im Libanon3844 lief über5674 den Dornstrauch2336 und zertrat7429 ihn7704.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

19 Du559 gedenkest: Siehe, ich habe5375 die Edomiter123 geschlagen; des erhebet sich3427 dein Herz3820 und suchest Ruhm3513. Nun bleibe daheim1004! Warum ringest du5221 nach Unglück7451, daß5307 du fallest und Juda3063 mit dir?

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

20 Aber Amazia gehorchte8085 nicht; denn es geschah von GOtt430, daß sie gegeben5414 würden in die Hand3027, darum daß sie die Götter430 der Edomiter123 gesucht1875 hatten.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

21 Da zog5927 Joas3101, der König4428 Israels3478, herauf, und besahen sich7200 miteinander, er und Amazia, der König4428 Judas, zu Beth-Semes1053, die in6440 Juda3063 liegt.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

22 Aber Juda3063 ward geschlagen5062 vor6440 Israel3478, und flohen5127 ein376 jeglicher in seine Hütte168.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

23 Aber1053 Amazia, den König4428 Judas, den Sohn1121 Joas3101, griff8610 Joas3101, der Sohn1121 Joahas3059, der König4428 Israels3478, zu Beth-Semes und3967 brachte935 ihn6555 gen Jerusalem3389 und riß ein die Mauern2346 zu Jerusalem3389 vom Tor8179 Ephraim669 an bis an das Ecktor6437, vierhundert702 Ellen520 lang.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

24 Und alles Gold2091 und Silber3701 und alle Gefäße3627, die vorhanden waren4672 im Hause1004 Gottes430 bei Obed-Edom5654 und in dem Schatz214 im Hause1004 des Königs4428, und die Kinder zu Pfande nahm er mit sich7725 gen Samaria8111.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

25 Und1121 Amazia, der Sohn1121 Joas3101, der König4428 Judas, lebte2421 nach310 dem Tode4194 Joas3101, des Sohns Joahas3059, des Königs4428 Israels3478, fünfzehn6240 Jahre8141.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

26 Was aber mehr von Amazia zu sagen ist3789, beide das1697 Erste7223 und3499 das Letzte314, siehe, das ist geschrieben im Buch5612 der Könige4428 Judas und Israels3478.

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

27 Und von der Zeit6256 an, da310 Amazia von dem HErrn3068 abwich, machten sie5493 einen Bund7194 wider ihn zu Jerusalem3389; er aber floh5127 gen Lachis3923. Da sandten7971 sie ihm nach310 gen Lachis3923 und töteten4191 ihn daselbst.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

28 Und sie brachten ihn auf5375 Rossen5483 und begruben6912 ihn bei seinen Vätern1 in der Stadt5892 Judas.